Розробка інноваційної моделі інтеграції у Запоріжжі для надання допомоги ветеранам

Українська журналістка та активістка Поліна Малець поспілкувалася з Владом Мороко, керівником українського Реабілітаційного центру для ветеранів у Запоріжжі, та Б’ярне Бернером, соціальним консультантом з питань ветеранів та керівником данської ветеранської асоціації «Danmarks Veteraner MC Touring», щоб обговорити інноваційну модель реабілітації ветеранів війни, яка зараз тестується в Запоріжжі. Реабілітаційний центр, створений у співпраці з європейськими партнерами в рамках проєкту «Checkpoint», пропонує широкий спектр соціальних послуг, зокрема психологічне та юридичне консультування, спортивну реабілітацію, допомогу в пошуку роботи або відкритті власної справи, а також реінтеграцію в життя громади. Центр також організовує заняття для дітей ветеранів різного віку.

Мільйони військових та їхніх рідних під загрозою посттравматичного стресового розладу

Війна, що триває в Україні вже десятий рік, руйнує інфраструктуру, промисловість і підриває суспільну тканину. Вона суттєво вплинула на життя як демобілізованих військових, так і тих, хто досі перебуває на службі. За словами Влада Мороко, у війну безпосередньо залучено понад мільйон військових.

“Люди, які повертаються з передової, де вони перебували під постійною загрозою і ризиком, бачать світ зовсім іншими очима і часто переживають посттравматичний стрес. Спогади воєнного часу мають тривалий вплив на майбутнє військових та їхніх рідних. За нашими даними, від початку війни постраждало майже 8 мільйонів людей, тобто близько 40% населення країни. Допомога військовим у подоланні травматичного досвіду та підтримка їх на шляху повернення до цивільного життя стане величезною послугою і для їхніх родин, і для українського суспільства загалом”, — каже Мороко.

Психологи оцінюють, що більшості людей, які повертаються з бойових дій, потрібен час на адаптацію, щоб плавно реінтегруватися в суспільство. Близько 20% стикаються із серйозними викликами для психічного здоров’я і можуть мати проблеми з ментальним здоров’ям. Те, наскільки швидко й ефективно людині вдається подолати ці виклики, значною мірою залежить від рівня наданої підтримки — чи залишається вона сам на сам зі своєю травмою, чи отримує допомогу в безпечному середовищі.

Потрібно інвестувати в людей, а не лише в інфраструктуру

За словами Б’ярне Бернера, самого ветерана війни, який зараз допомагає українцям розробляти та впроваджувати стратегію реабілітації, важливо, щоб суспільства в Україні та інших країнах, що воюють, розуміли значення реабілітації для військових та їхніх родин.

“Компанії підтримують Україну у відбудові заводів та інфраструктури, але так само важливо розуміти, що майбутнє країни залежить і від того, як ми допоможемо ветеранам війни повернутися до цивільного життя. Я щиро сподіваюся, що ми не просто створимо й протестуємо комплексну модель інтеграції, а й переконаємо національні інституції та бізнес у тому, що інвестувати в це — вкрай важливо”, — каже він.

Від психологічної підтримки до підприємницьких навичок

У консультації з партнерами з Данії команда Запорізького реабілітаційного центру розробила і зараз тестує багатогранну цілісну модель реабілітації для військових. Ця модель охоплює послуги як для ветеранів, так і для їхніх родин.

“Програма складається із шести модулів, зокрема психологічного консультування та допомоги у відкритті бізнесу чи пошуку роботи. Навіщо це потрібно? Ось простий приклад — минулого року держава оголосила програму підтримки ветеранів для відкриття бізнесу, але в Запоріжжі цим скористалася лише одна людина. Людям бракує інформації, сміливості та впевненості в собі”, — пояснює Мороко.

Заходи в реабілітаційному центрі розраховані на молодь віком до 35 років та їхні родини. Підтримка родин і дітей також допомагає ветеранам успішно повернутися до своїх сімейних ролей. Центр також працює з підлітками з військових родин, використовуючи мистецтво та спорт, щоб допомогти їм адаптуватися до змінених обставин і знайти спільну мову з батьками.

Громадські заходи зосереджені на реабілітації та пошуку зв’язку через спорт та інші активності, де можуть зустрічатися люди різних поколінь, ділитися досвідом і формувати нові стосунки.

“Ми називаємо це ветеранською платформою через її багатогранність і всі можливі соціальні послуги. Ми вже спостерігаємо позитивний вплив такого підходу і те, як він починає формувати публічну політику в Запоріжжі”, — каже Мороко.

За його словами, Реабілітаційний центр стане хабом інформації про допомогу, яку держава пропонує ветеранам: “Ми хочемо переконатися, що люди, які повертаються з фронту, не почуваються покинутими. Запорізький реабілітаційний центр прагне забезпечити ефективнішу співпрацю між ветеранами та державним сектором”.

Все почалося з допомоги переселенцям

Мороко розповідає, що його соціальна робота почалася два роки тому, коли Росія напала на Україну.

“Тоді Запоріжжя стало хабом для переселенців — через місто пройшло понад 200 000 людей із Запорізької, Луганської, Донецької та Херсонської областей. Ми створили центр для надання першої допомоги переселенцям. Чесно кажучи, ми не були готові допомагати такій великій кількості людей. Ми вчилися вже в процесі”, — згадує він.

Пізніше його команда помітила, що дедалі більше військових повертаються з війни і що їхній інтеграції бракує комплексного підходу.

“Держава надає виплати, безкоштовне лікування і навіть землю, але повна реінтеграція ветеранів у суспільство потребує комплексу заходів, зокрема соціальних послуг. Коли представники різних міжнародних організацій, як-от Організація Об’єднаних Націй, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Save the Children, почали приїжджати в Україну, ми зрозуміли, що жодна з них не працювала над допомогою ветеранам”.

Було вирішено сформувати коаліцію, шукати партнерів для розробки такої програми та залучати кошти, щоб принаймні створити й протестувати початкову модель. Європейський Союз надав підтримку цьому комплексному проєкту, а партнери з Литви (Фонд “Відкрита Литва”) також допомагають його реалізовувати.

Фінансова та методологічна підтримка з Литви

Мороко визнає, що на етапі задуму проєкту потрібно було знайти міжнародних партнерів і донорів. “Самої підтримки українських інституцій було б недостатньо для такої амбітної програми — ми хотіли не просто відремонтувати й зробити привабливими приміщення, а й створити різноманітні послуги соціальної інтеграції для ветеранів та перевірити, які методи є найефективнішими”, — поділився Мороко, який зараз очолює проєкт інтеграції ветеранів війни Checkpoint.

Проєкт співфінансується Європейським Союзом та Міністерством закордонних справ Литовської Республіки.

Його адмініструє Центральне агентство з управління проєктами Литовської Республіки.

Фонд “Відкрита Литва” використовує свою експертизу, щоб допомогти реалізувати цей проєкт ефективніше.